11. Як люди слухали це, Ісус сказав ще одну притчу, бо він був близько Єрусалиму, і вони думали, що Царство Боже негайно має з'явитись.
12. Отож, він мовив: “Один чоловік, знатного роду, пішов у далеку землю прийняти собі царство та й повернутись потім.
13. Покликав він десятьох слуг своїх, дав їм десять мін і мовив до них: Промишляйте ними, поки я повернуся.
14. Співгромадяни ж його ненавиділи його й вислали слідом за ним посольство, щоб сказати: Не хочемо, щоб отой царював над нами!
15. І от, як він, прийнявши царство, назад повернувся, звелів прикликати до себе слуг тих, що їм дав гроші, щоб довідатися, хто що придбав.
16. Перший прийшов і каже: Пане, міна твоя придбала інших десять.
17. Гаразд, добрий слуго, - сказав пан, - тому, що ти вірний у маленькім, візьми управу над десятьма містами.
18. І прийшов другий і каже: Пане, міна твоя, принесла п'ять мін.
19. Він сказав і цьому: Ти теж будь над п'ятьма містами.
20. Прийшов ще інший й каже: Ось твоя міна, пане, що я тримав заховану в хустинці,
21. бо я лякався тебе, тому що ти чоловік жорстокий: береш, чого не поклав, і жнеш, чого не посіяв.
22. А пан до нього й каже: З уст твоїх я тебе суджу, лукавий слуго! Ти знав, що я чоловік жорстокий, беру, чого не поклав, і жну, чого не посіяв.
23. Чому ж тоді не дав ти моїх грошей в обіг? Я, повернувшись, відібрав би їх з відсотками.
24. І він сказав тим, що там стояли: Візьміть від нього міну й дайте тому, що має десять мін.
25. Пане! -сказали йому, - він має вже десять!
26. Кажу вам: Кожному, хто має, дасться, а в того, хто не має, відберуть і те, що має.
27. А ворогів моїх, отих, що не хотіли, щоб я царював над ними, приведіть сюди й убийте на очах у мене.”
28. Сказавши це, Ісус пішов попереду, простуючи вгору до Єрусалиму.